82 названі жертви Ісламської Республіки Іран — від розстрільних команд 1979 року до хвилі страт 2026 року. Шукайте, фільтруйте, цитуйте.
Презентаційний фільм
77 годин — фільм про дві ночі Ірану
Психологічний трилер Вахіда Махдаві, дія якого розгортається вночі 8 та 9 січня 2026 року. Дивіться трейлери, читайте історію та ознайомлюйтеся з задокументованими фактами, що лежать в її основі.
82 з 82 імен · Джерела: Amnesty International, Iran Human Rights, HRANA, Hengaw, Boroumand Center, BBC, Reuters.
Генерал ВПС і засновник пілотажної групи «Золота корона», страчений після показового революційного трибуналу.
Відомий ірано-єврейський бізнесмен і філантроп, розстріляний після двохгодинного суду за звинуваченнями, зокрема у «дружбі з ворогами Бога».
Перша жінка-міністр в історії Ірану. Страчена розстрілом за звинуваченнями, зокрема в «поширенні розпусти на землі», за розширення освіти для дівчат.
Підліток-бахаї, повішена в Ширазі разом з дев'ятьма іншими жінками-бахаї за викладання в недільній школі. Їй було 17, і вона відмовилася зректися своєї віри.
Політичний в'язень, страчений під час масових убивств 1988 року за фетвою аятоли Хомейні. Його ім'я занесено до Меморіалу Омід Центру Боруманд.
Політична в'язниця лівих поглядів, повішена під час літніх страт 1988 року у в'язниці Евін. Її родині не повідомляли про смерть тижнями і відмовили у встановленні надгробка.
Ірано-канадська фотожурналістка, заарештована біля в'язниці Евін за фотографування родин ув'язнених. Померла під вартою від перелому черепа. Іранський лікар Шахрам Азам пізніше свідчив, що її зґвалтували, катували та побили.
Студентка музики, застрелена в груди бійцем басидж під час протестів Зеленого руху. Її смерть, знята на відео мобільного телефону, стала глобальним символом репресій 2009 року.
Блогер і робітник, заарештований кіберполіцією (FATA) за критичні дописи у Facebook. Помер під тортурами в Евіні за кілька днів після арешту; родину змусили поховати його без розтину.
Ірано-канадський соціолог та еколог. Влада заявила, що він повісився в блоці 209 в'язниці Евін через два тижні після арешту — його родина та колеги відкидають цю версію.
Чемпіон-борець, повішений таємно, поки його апеляція ще розглядалася. Його брати, також затримані, заявили, що його «зізнання» у вбивстві охоронця було вибите тортурами.
Журналіст і засновник Telegram-каналу Amadnews, виманений із Парижа до Іраку, потім викрадений КВІР і повішений після телевізійного зізнання.
Курдсько-іранська студентка, яка приїхала до Тегерана з родиною, заарештована поліцією моралі за «неправильний хіджаб» і оголошена мертвою через три дні. Її ім'я стало першим криком руху.
Мати двох дітей, застрелена силами безпеки. Фотографія її доньки, яка стриже власне волосся біля могили, облетіла світ.
Учениця старшої школи, яку востаннє бачили, коли вона спалювала свій хіджаб на протесті в Тегерані. Її тіло повернули родині через десять днів; влада заборонила публічний похорон.
Убитий силами безпеки в Амолі протягом першого тижня протестів. На його похорон зібралися тисячі людей, і він став точкою згуртування в Мазендерані.
Альпіністка та боксерка, застрелена в голову під час протесту в Амолі. Родину змушували казати, що вона померла від інсульту.
Зняла на відео, як зав'язує хвіст перед тим, як приєднатися до демонстрації в Караджі. Розстріляна шість разів силами безпеки. Її останнє відео переглянули сотні мільйонів разів.
За словами її родини, застрелена в груди силами безпеки по дорозі додому з роботи. Відео з прощальною промовою її сестри облетіло весь світ.
Убитий у Казвіні під час протестів. Його сестра Фатеме обстригла волосся над його могилою — цей вчинок став вірусним у всьому світі.
Курдський підліток, застрелений у голову силами безпеки під час протестів. Помер у лікарні через три дні.
Ютуберка, яка знімала себе на відео, розповідаючи про свободу та звичайні підліткові мрії. За даними Amnesty, убита ударами кийка по голові.
Убитий під час протестів в Ізе. Сили безпеки спочатку відмовилися віддавати його тіло родині.
Підліток, убитий 24 дробовими кульками в живіт і груди під час протестів у Мешхеді. Amnesty задокументувала, що сили безпеки стріляли зблизька.
Чоловік-белудж, сфотографований прив’язаним до флагштока за кілька днів до того, як його застрелили під час Кривавої п’ятниці в Захедані. Його смерть стала символом різанини.
Отримав десятки металевих кульок у груди, живіт і ноги під час протесту в Мешхеді. Помер через кілька днів у лікарні.
15-річний підліток, застрелений у голову під час протесту в Кереджі; одна з десятків дітей, убитих у перші місяці повстання.
Убитий силами безпеки на протесті в Тегерані. Amnesty заявила, що його застрелили зблизька металевими кульками. Його родину примушували публічно звинувачувати «бунтівників».
Учениця середньої школи, забита до смерті після того, як сили безпеки вдерлися до її школи, коли учениці відмовилися співати прорежимний гімн.
Учениця старшої школи, заарештована у своїй школі в Тегерані і, за повідомленнями, убита під вартою. Влада стверджувала про самогубство; її родина відкинула цю версію.
Курдський підліток, убитий силами безпеки під час протестів на заході Ірану. Його похорон також був атакований сльозогінним газом.
Курдська аспірантка філософії, убита після того, як її побили по голові кийками під час протестів у Тегерані.
Студентка-медик, яка впала з будівлі в Тебризі, тікаючи від сил безпеки. Свідки стверджували, що її переслідували на дах.
Дев’ятирічний хлопчик, застрелений у сімейному автомобілі під час протесту. На його похороні мати заявила на камеру: «Це режим убив мого сина».
Семирічний хлопчик, поранений під час тієї ж атаки в Ізе, що й Кіан Пірфалак. Помер від ран через кілька днів у лікарні.
Курдський підліток, убитий силами безпеки в Марівані під час масових протестів, що відбулися через 40 днів після попередніх смертей.
Поранений пострілом у голову, коли сигналив автомобілем на знак святкування після поразки збірної Ірану з футболу від США на чемпіонаті світу. Цей жест був сприйнятий як протест.
Перший протестувальник, страчений після повстання 2022 року — повішений за нібито поранення члена «Басіджа» після закритого судового процесу без обраного адвоката.
Публічно повішений на будівельному крані в Мешхеді лише через 23 дні після арешту, звинувачений у вбивстві двох членів «Басіджа». Його матір не попередили про страту заздалегідь.
Чемпіон з карате, страчений разом із Сейєдом Мохаммадом Хоссейні після поспішного суду, який широко засудили як несправедливий. За словами його адвоката, зізнався під тортурами.
Волонтер-тренер з карате для дітей, повішений на світанку за звинуваченням у «поширенні розпусти на землі». Його адвокати заявили, що зізнання було вибите тривалими побиттями.
Шведсько-іранський арабський активіст, викрадений з Туреччини іранською розвідкою у 2020 році, потім повішений в Ірані після телевізійного зізнання.
Непритомна впала на платформі тегеранського метро після ймовірної зустрічі з поліцією моралі через хіджаб. Померла в лікарні через 28 днів після кількох тижнів у комі.
Сунітський курдський релігійний учитель, повішений у в'язниці Гезель-Гесар разом із трьома іншими після 14 років у камері смертників. Експерти ООН неодноразово вимагали перегляду справи.
Один із групи протестувальників, страчених на початку 2024 року за вбивство члена «Басіджа» під час протестів 2022 року. Amnesty назвала суд «вкрай несправедливим».
Протестувальник із діагностованим психічним захворюванням, повішений, незважаючи на призупинення виконання вироку Верховним судом та міжнародні звернення.
Альтернативна транслітерація, яку використовує Iran Human Rights для тієї ж страти в серпні 2024 року — повішений таємно, без попереднього повідомлення родини.
Ярсансько-курдський протестувальник, повішений у в'язниці Дізель-Абад за нібито вбивство офіцера КВІР. Його адвокат заявив, що його засудили на підставі єдиного вимушеного зізнання.
Німецько-іранський дисидент, викрадений у Дубаї в 2020 році та таємно страчений у жовтні 2024 року, що спонукало Німеччину закрити всі іранські консульства.
Журналіст і колишній політв'язень, який наклав на себе руки в центрі Тегерана після публікації останнього повідомлення з вимогою звільнити чотирьох названих політв'язнів.
Вісімнадцятирічний музикант, заарештований під час повстання в січні 2026 року, повішений після засудження за проникнення та підпал обмеженого військового об'єкта в Тегерані. Його страта відкрила хвилю протестних повішень.
Протестувальника затримали під час повстання в січні 2026 року та стратили через кілька днів після Амірхоссейна Хатамі, коли прокурори публічно погрожували однією стратою на день.
Страчений у квітні 2026 року за ймовірні дії під час січневого повстання після закритого суду Революційного трибуналу, який правозахисні організації назвали заснованим на свідченнях, отриманих під тортурами.
Архітектор, 66 років, повішений після того, як Верховний суд залишив у силі смертний вирок за ймовірне членство в забороненій Організації моджахедів іранського народу. Правозахисники заявили, що суд був заснований на свідченнях, отриманих під тортурами.
Вчитель фізики з дипломом магістра менеджменту, страчений за ймовірне членство в ОМІН. Його сім'я дізналася про страту з новин державних ЗМІ; його адвоката ніколи не повідомляли.
Один із п'яти протестувальників, повішених у Тегерані між 2 і 6 квітня 2026 року у зв'язку з січневим повстанням.
Повішений на початку квітня 2026 року за участь у січневих протестах; Amnesty International назвала судовий процес над ним та його співобвинуваченими вкрай несправедливим.
Страчений у центральній в'язниці Хамадана 11 червня 2026 року разом із Хамедом Яварі під час однієї з масових страт, проведених в умовах воєнного надзвичайного стану.
Повішений у центральній в'язниці Хамадана 11 червня 2026 року; за даними Iran Human Rights, це стало частиною ескалації кампанії страт затриманих.
Чоловік белуджського походження з Азадшахра, Ґолестан, повішений у центральній в'язниці Кермана (Шахаб) після приблизно трьох років ув'язнення за звинуваченнями, пов'язаними з наркотиками. Його страта ніколи не була оголошена внутрішніми ЗМІ.
Страчений на світанку 16 червня 2026 року після того, як судова влада звинуватила його в керівництві збройними діями під час протестів, що розпочалися наприкінці грудня 2025 року.
Повішений того ж ранку, що й Джавад Замані, засуджений за «порушення громадського порядку» та «створення загрози національній безпеці» під час повстання 2025–2026 років.
Белудж, повішений у центральній в'язниці Захедану за звинуваченнями, пов'язаними з наркотиками, після приблизно трьох років ув'язнення. Белуджі становлять непропорційно велику частку страчених в Ірані за наркозлочини.
24-річний белудж, страчений у центральній в'язниці Захедану через три роки після арешту після групової бійки.
Громадянин Афганістану, 25 років, повішений у центральній в'язниці Захедану за звинуваченнями, пов'язаними з наркотиками — один із багатьох афганських мігрантів, страчених в Ірані без доступу до консульства та належного захисту.
Белудж, батько чотирьох дітей із Заболу, повішений у центральній в'язниці Захедану після чотирьох років у камері смертників за звинуваченнями, пов'язаними з наркотиками. За день до страти його перевели до одиночної камери.
Повішений у центральній в'язниці Ісфахана за участь у протестах 8 січня 2026 року, за шість днів до страти ще двох протестувальників у тій самій справі.
Страчений у справі про площу Аліхані в Ісфахані в січні 2026 року, засуджений за мухаребе та «поширення розпусти на землі». Його смерть довела кількість страт протестувальників із січня щонайменше до 23.
Громадянин Афганістану, повішений в Ісфахані разом з Ерфаном Есфандіарі у зв'язку з протестами 8 січня 2026 року після закритого судового засідання Революційного суду.
Страчений після засудження за «оперативні дії» на користь ворожих держав та участь у січневих протестах у Караджі. NCRI повідомила, що його повісили через нібито членство в PMOI.
Публічно повішений на світанку на площі Аліхані в Ісфахані — на місці, де в січні загинули четверо поліцейських — перед натовпом, який стримували сльозогінним газом.
Публічно страчений на площі Аліхані в Ісфахані разом з Абдолфазлом Сепахі Баджані. Amnesty International назвала публічні повішення черговою ескалацією у використанні смертної кари для придушення інакодумства.
Двадцятирічний юнак, заарештований під час повстання в січні 2026 року, повішений у в'язниці Шахруда після засудження за «мохаребе». Його останні слова родині: «Не дайте їм забути мене. Ми виступили за визволення нашої батьківщини».
Журналістка газети Hammihan, заарештована за висвітлення похорону Махси Аміні. Звинувачена у «співпраці з урядом США» та засуджена разом з Хамеді. Включена як жива політична в'язня.
Британсько-іранська працівниця гуманітарної організації, яку утримували як заручницю шість років за сфабрикованими звинуваченнями. Звільнена в березні 2022 року після того, як Велика Британія виплатила багаторічний борг. Включена як задокументований випадок дипломатії заручників.
Репортерка газети Shargh Daily, яка першою повідомила про госпіталізацію Махси Аміні. Утримувалася в одиночній камері в Евіні місяцями; у 2023 році засуджена до понад 12 років. Включена як жива політична в'язня.
Курдська соціальна працівниця, засуджена до смерті в липні 2024 року за нібито членство у збройній групі — звинувачення, яке вона заперечує. Вирок підтверджено у 2025 році. Включена як жива політична в'язня.
Активістка трудового руху, засуджена до смерті в липні 2024 року за «збройний заколот» через профспілкову діяльність. Вирок скасовано в грудні 2024 року, але вона залишається під вартою. Включена як жива політична в'язня.
Репер, чиї пісні підтримували повстання «Жінка, Життя, Свобода». Засуджений до смерті в квітні 2024 року за «поширення розпусти на землі»; Верховний суд скасував вирок у червні 2024 року, але він залишається у в'язниці. Включений сюди як живий політичний в'язень.
Засуджений до смерті у справі про площу Аліхані; йому виповнилося 18 лише за кілька днів до арешту. Експерти ООН закликали Іран зупинити його страту. Включений як в'язень, якому загрожує безпосередня небезпека.
Студент архітектури, засуджений до страти за мухаребе через пошкодження банкомату під час протестів 2025–2026 років. Його адвокат посилається на серйозні процесуальні порушення. Включений до списку в'язнів, яким загрожує небезпека.
Затриманий після повернення до Ірану та засуджений до страти за «ворожнечу проти Бога» 26-м відділенням Тегеранського революційного суду у зв'язку з протестами 2025–2026 років. Включений до списку в'язнів, яким загрожує небезпека.
Документальні фільми
Повнометражні документальні фільми про Іран
Художні фільми, розслідування та трисерійний цикл про повстання, репресії та людей, які стоять за рекордом.
