Часті запитання про Голокост в Ірані

Розуміння цифр

Майже всі суперечки щодо кількості жертв в Ірані виникають через порівняння показників, які вимірюють різні речі. У таблиці нижче вони розмежовані.

Юридична машина простими словами

• Революційні суди. Паралельна судова система, створена в 1979 році для справ про «безпеку», яка діє без присяжних і часто за закритими дверима.
• Обвинувачення, що караються смертною карою. Могаребе, ефсад-е фель-арз та багхі — достатньо широкі, щоб перетворити протест на справу про смертну кару.
• Схвалений адвокат. У справах про безпеку підсудні можуть обирати лише з державного списку адвокатів, який виключає більшість незалежних захисників.
• Телевізійне зізнання. Заява, записана під вартою, показана до суду та використана як доказ — практика, яку ООН неодноразово засуджувала як несумісну з правом на справедливий суд.
• Відкуп за кров і тиск на родини. Родини загиблих змушують приймати компенсацію, підписувати заяви або мовчати як умову отримання тіла.

Визначення та транслітерації цих та інших термінів зібрані в глосарії; інституції, що стоять за ними, пояснюються в базі знань.

Звідки беруться відповіді

Відповіді на цій сторінці походять із тих самих джерел, що й решта архіву: Iran Human Rights, HRANA, Amnesty International, Центр захисту прав людини в Ірані, Центр Абдорахмана Боруманда, Місія ООН зі встановлення фактів щодо Ірану та доповіді Спеціального доповідача, а також матеріали Reuters, BBC, Le Monde та Time. Повний перелік із посиланнями — на сторінці джерел, а правила публікації викладено в розділі Методологія.

Якщо тут немає відповіді на ваше запитання, надішліть його через сторінку контактів. Запитання, які повторюються, додаються на цю сторінку з посиланнями на джерела.

Поширені запитання

Чому підтверджена кількість загиблих нижча за оцінки?

Тому що вона вимірює суворіший показник. Підтверджена кількість включає лише тих, чиє ім’я, дата, місце та щонайменше два незалежні докази задокументовано. Оцінки спираються на лікарняні реєстри, витік документів та офіційні джерела, які неможливо розкласти на іменні випадки. Обидва підходи корисні: підтверджена кількість — це мінімум, який неможливо заперечити, а оцінки вказують на ймовірний реальний масштаб.

Що таке мохаребе і чому воно фігурує в багатьох справах?

Могаребе — “війна проти Бога” — це смертна кара за Ісламським кримінальним кодексом. Разом із ефсад-е фель-арз (“поширення безчестя на землі”) та багхі (“збройний заколот”), це поняття настільки розмите, що може охоплювати кидання каменя, підпал сміттєвого бака чи поширення відео, тому воно часто з’являється у справах про протести, де насильство не доведено.

Скільки тривають суди над протестувальниками?

Засідання Революційного суду у справах про протести тривали лічені хвилини. Обвинуваченим відмовляли у праві на адвоката за власним вибором, судили на підставі зізнань, отриманих після задокументованих тортур, і виносили смертний вирок за одне засідання. Апеляції часто розглядають без слухань, а страти відбувалися протягом кількох днів після підтвердження вироку.

Що відбувалося під час відключень інтернету?

Наймасовіші вбивства. У листопаді 2019 року та знову 8–9 січня 2026 року майже повне загальнонаціональне відключення передувало або супроводжувало пікові періоди жертв. Іран підтримує Національну інформаційну мережу, яка забезпечує роботу внутрішніх банківських і державних сервісів, відрізаючи глобальний інтернет, що робить тривале відключення технічно можливим, на відміну від більшості країн.

Чи по-різному ставляться до жінок під вартою?

Жінки-ув’язнені повідомляли про сексуальне насильство як метод допитів і покарань, що задокументовано Місією ООН зі встановлення фактів, яка виявила зґвалтування та сексуальне насильство щодо протестувальників, зокрема дітей. Жінки також стикаються з системою примусового носіння хіджабу, яка призвела до справи Махси Аміні, та режимом стеження й вилучення автомобілів, що замінив вуличні патрулі.

Що таке транскордонні репресії?

Розширення державного примусу за межі країни: стеження та переслідування активістів діаспори, погрози родичам в Ірані, щоб замовкнути сім'ї за кордоном, змови проти журналістів у Європі та Північній Америці, а також тиск на установи приймаючих країн. Кілька європейських держав тепер розглядають це як окремий злочин проти безпеки.

Чи поніс хтось відповідальність?

Не в Ірані. За його межами розпочалися судові переслідування на основі універсальної юрисдикції: колишній тюремний чиновник був засуджений у Швеції у 2022 році за участь у масових стратах 1988 року, а в Європі тривають розслідування інших справ. Санкції проти КВІР та тюремних чиновників почастішали з 2022 року, але не змінили загальної картини.

Що реально може змінити стороння людина?

Три речі: чи буде справа конкретного ув'язненого достатньо помітною, щоб зробити страту політично затратною; чи розглядає їхній уряд політику щодо Ірану як питання, що впливає на електорат; і чи збережеться документальна база. На всі три фактори впливають звичайні люди, які виконують непримітну, але постійну роботу.